відстати


відстати

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відстати — див. відставати …   Український тлумачний словник

  • відстати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • згубитися — згублю/ся, згу/бишся; мн. згу/бляться; док. 1) тільки 3 ос. Зникнути, пропасти невідомо куди через чиюсь неуважність; загубитися. 2) Стати або здатися непомітним, дрібним на тлі кого , чого небудь. || Стати невидимим, зникнути з поля зору. ||… …   Український тлумачний словник

  • обскочити — чу, чиш, док., розм. 1) перех. Швидко оточити кого , що небудь. || Несподівано обступити з усіх боків. 2) перех. Обігнати, випередити одним скоком, стрибком. || перен. Випередити в чомусь кого небудь. 3) неперех. Відстати, відскочити …   Український тлумачний словник

  • повідставати — ає/, аємо/, аєте/, док. 1) Відділяючись, відокремлюючись, відпасти від чого небудь скрізь або в багатьох місцях. 2) Рухаючись, відстати від кого небудь (про всіх чи багатьох) …   Український тлумачний словник

  • позоставатися — а/ється, аємо/ся, аєте/ся і рідше позоста/тися, а/неться, а/немося, а/нетеся і рідко позостава/ти, ає/, аємо/, аєте/, док. 1) Залишитися де небудь, не покинути якогось місця (про всіх чи багатьох). || Відстати, відірватися від кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

  • поспішати — а/ю, а/єш, недок., поспіши/ти, шу/, ши/ш, док. 1) з інфін., з чим і без додатка. Старатися, намагатися якнайшвидше зробити що небудь, виконати якусь роботу; спішити, квапитися. || тільки док., перев. з інфін. Надто рано, передчасно зробити що… …   Український тлумачний словник

  • постаріти — а/рі/ю, а/рі/єш, док. 1) Док. до старіти. 2) перен., рідко. Відстати від сучасності; стати невідповідним сучасним вимогам. || Утратити свіжість, гостроту вияву (перев. про почуття) …   Український тлумачний словник

  • тягтися — і тягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся; мин. ч. тя/гся, ла/ся, ло/ся і тягну/вся, ну/лася, ну/лося; недок. 1) також чим. Випростуючись, витягаючись або пориваючись, рухатися в напрямку до кого , чого небудь, намагатися наблизитись. || рідко, розм.… …   Український тлумачний словник

  • відділятися — I = відділитися (перев. про що н. прикріплене переставати бути разом із чимось), відокремлюватися, відокремитися, відлуплюватися, відлупитися; відриватися, відірватися (унаслідок поштовху, потягнення); відставати, відстати, відпадати, відпасти,… …   Словник синонімів української мови


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.